Методична скарбничка класного керівника

Методика КТД 

в організації життєдіяльності учнівського колективу

       Завжди було і є важливим для вчителів усіх часів дати учневі знання. Але в умовах  сьогодення  зростає ціна моральної спрямованості здобутих знань. Ще Я. А. Коменський говорив: "Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми". Ось тому, сьогодні дуже гостро стоїть питання не лише дати дитині знання з предметів, а й виховати її,   розвинути  загальнолюдські цінності:  громадянську активність, відповідальне ставлення до справи, вміння враховувати загальні інтереси, вміння підкорятися і керувати.

В житті кожного є люди, які беруть на себе нелегку ношу – виховання: батьки, дідусь і бабуся, вихователі садочка,  вчителі,  класні керівники. Якою виросте Людина,   багато в чому залежить саме від класного керівника сучасної школи, бо він виконує найвагомішу на сьогодні функцію - виховну.

Слайд 1.В.Сухомлинський говорив: «Класний керівник – це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства – душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого -  багатство народу, його майбутнє, його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства - Людину...»  

Слайд 2.     Завдання сучасного  класного керівника - виховати  в дитині все, що найбільш цінне у людині: доброту, милосердя, активність, порядність, чесність…. Він має чітко усвідомити, що  виховання завжди проходить через діяльність,  чим різноманітніші форми діяльності дитини, тим більшу кількість соціальних ролей вона отримує для соціальної творчості і тим різносторонніше вона розвивається.

А  тому,  педагог  зобов’язаний організувати у класі  дієвий виховний процес.  Для цього потрібно володіти мистецтвом виховної роботи,  володіти дієвими  технологіями виховного процесу. 

Однією з таких технологій є колективне творче виховання, колективна організація творчої діяльності (КТД, КТВ, КТС)

            Методика КТД - це підхід до виховання, який перевірений часом, вже багато років використовується в роботі класних керівників. Досвід використання колективних творчих справ дозволяє створити систему виховної роботи, яка виховує соціально-активну особистість, здатну реалізувати творчі здібності в майбутньому дорослому житті.

Слайд 3.   Методика КТД зародилась у 60-ті роки XX ст., коли стали формуватися виховні об'єднання дітей і дорослих, які називали себе комунарами. Тому її називають ще «методикою Іванова», або «комунарською». Першим елементи цієї  методики (колективне рішення – колективне виконання)  використав Макаренко,  а згодом  Санкт - Петербурзький педагог Ігор Петрович Іванов  узагальнив весь його досвід , розробив та апробував технологію колективного творчого виховання. 

Однак,  вже 1964 року поширення технології пішло на спад.  До 90-х років вона не набула поширення, бо авторитарна система керівництва суспільством в СРСР формувала соціальне замовлення тільки на людину-виконавця, конформіста. З 1990 року почався період відродження технології колективного творчого виховання, яка все ширше входила в життя школи. Актуальною вона є і до сьогодні.

Слайд 4. 

Відмінність «комунарської» методики від традиційної простежується за двома параметрами. Традиційна орієнтована на зовнішні аспекти, не приховує своєї виховної мети, завдань і прямого морального впливу.

Методика КТД залучає до діяльності кожного учасника колективу, орієнтуючись на спільне вироблення дітьми і дорослими мети колективу, використовуючи одночасно різноманітні види виховного впливу, вирішує виховні завдання непомітно для вихованців.

Слайд 5 . Методика КТД    – це спосіб організації дитячого колективу, за якого діти та дорослі,  як товариші по спільній справі, планують свою діяльність через накопичення, осмислення та вибір думок, припущень, ідей кожного, формуючи стосунки дружби, поваги, взаєморозуміння і турботи. Вся діяльність носить творчий характер.

Головна мета цієї методики: виховати суспільно-активну творчу особистість, яка здатна примножити суспільну культуру, зробити внесок в побудову правового демократичного суспільства.

Слайд 6.  Девіз методики КТВ:

«Кожна справа – з користю, інакше - навіщо?

                            Кожна справа – людям,  інакше - навіщо?

                            Все творчо інакше –навіщо?»

Слайд 7. Принципи методики КТД

Ø вчення без примусу, пріоритет успішності учня («Кожна дитина талановита»);

Ø мажорність у спілкуванні та навчанні;

Ø облік суб'єктності (самості) особистості дитини  (право дитини на помилку, вільний вибір, власну точку зору);

Ø поєднання колективного та індивідуального  виховання;

Ø пріоритет етичних цінностей над інформованістю (головні орієнтири: доброта, любов, працьовитість, совість, гідність і т. д.);

Ø перетворення школи Знання в школу Виховання.

Слайд 8. Основними  перевагами методики КТД є:

1.     Соціальна спрямованість діяльності. Уся колективна творча діяльність має бути спрямована на поліпшення роботи школи, дитячого садка чи будинку. Особлива увага приділяється громадянам, які потребують допомоги (літні люди та інваліди), утвердженням соціальної, моральної справедливості. Це забезпечує участь дитини у створенні умов, за яких формується її громадянська позиція.

2. Турботливі стосунки. Коли з дітьми налагоджено доброзичливі, щирі, демократичні стосунки, можна сподіватися на інтерес до спільної діяльності. Такі стосунки не заперечують вимогливості, але змінюють її характер: вимоги висуває не педагог, а спільна справа. Отже, дітей готують до майбутньої діяльності, орієнтуючи на поліпшення свого мікросередовища.

3. Поділ колективу на міні-колективи (творчі групи, екіпажі, бригади, ланки тощо). Двоступенева організація діяльності сприяє залученню до планування, виконання й аналізу діяльності всіх членів колективу. Міні-колектив (3—10 осіб) обговорює важливі проблеми, кожний пропонує свої рішення. Такі колективи можуть бути постійними або тимчасовими. Критерієм поділу є інтереси, прагнення, місце проживання, тощо.

4. Колективні творчі справи. Вони є формою організації колективної творчої діяльності, а також основним виховним засобом. Колективні творчі справи (КТС), ігри, колективні організаційні справи зарекомендували себе ефективними способами організації життя колективу.

5. Чергування творчих доручень. Передбачає періодичні перевибори органів учнівського самоврядування, чергування (обмін) постійними справами-дорученнями між міні-колективами; планування діяльності, внаслідок якого кожен з учасників колективу обов'язково задіяний до обговорення справи, організовує її, що унеможливлює поділ колективу на активних і пасивних. Усі почергово обіймають «керівні» посади.

6. Різноманітність діяльності. Кожна справа має свою стрижневу спрямованість, згідно з якою всі КТС класифікують на організаційні, суспільні, пізнавальні, трудові, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі. Кожну колективну творчу справу очолює рада, чисельність якої залежить від масштабів і характеру роботи.

Методика КТД   — особистісно орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця.

КТД (КТВ) – методика людяності, діяльності, творчості.

Слайд 9.

Основою  КТД є КТС  (ігри, творчі свята, фестивалі, турніри, виставки),  рівноцінними  організаторами та виконавцями  якої є учні та педагоги, тобто КТС виконується завдяки зусиллям усіх учасників.

Справа є колективною, оскільки її задумують, планують, готують, реалізують, оцінюють спільно вихованці та вихователі, разом здійснюючи пошук найкращих шляхів виконання життєво важливих завдань. Така діяльність, крім того, є творчою, бо її не можна організовувати відповідно до певної догми чи шаблону, слід завжди обирати різні варіанти її проведення, виявляти нові можливості учнів, бо ці заходи є частиною їхнього життя. КТС цінна тим, що кожний має доручення, певну роль і відповідає за певну ділянку підготовки справи.

Форм КТС багато, на сьогодні їх відомо понад 500. Кожна КТС націлена на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх. Тому, кожна справа, кожний захід дозволяє членам колективу спробувати себе, здолати свою боязкість, невміння, незнання, труднощі, зламати бар’єр комплексів.

Завдання класного керівника вбачаються в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу і особистості соціально цінним досвідом, на удосконалення кращих людських здібностей, потреб і відносин.

Слайд 10.  

Кожна КТС має певну тему, включає в себе обов’язково певні ігри, змагання, презентацію (представлення), музично-художнє оформлення.

Слайд 11-12-13. За характером провідної діяльності їх поділяють на:

ü суспільно-політичні – усні журнали, участь у випуску шкільної (класної) газети, вечір актуальних проблем, документальних фільмів, вибори, диспут,  дебати, фестиваль європейської дружби, вечір пам’яті, факельна хода, операція «Турбота»(діяльність волонтерського загону), естафета національних ігор  та ін.;

ü пізнавальні – аукціон знань, виставки дитячої творчості, участь в загальношкільних та районних виставках, вечори творчості, академія веселих наук, вікторина, ерудит-шоу, КВК, вечір веселих задач, сюжетно-рольові ігри, вікторини, «Що? Де? Коли?», інтелектуальний марафон, “Найрозумніший” та ін…;

ü художньо-естетичні – поетичний турнір, карнавал мод, вечір  казок, кінофестиваль, конкурс ді-джеїв, народні свята, вернісаж творчих робіт учнів,  конкурс знавців музики, конкурси пісень, вечір жартів, подіум-арт, школа етикету

ü трудові – книжкова лікарня,  День самостійності, трудові акції, трудовий десант “Боротьба з королем Сміття”, суботник, місто веселих майстрів, Майстерня творчих виробів,  фабрика іграшок, захист професії, діяльність волонтерського загону;

ü спортивно-оздоровчі  – створення класної спортивної команди, участь в загальношкільних спортивних змаганнях, туристичних походах, організація екскурсій та  походів класу, спортивні змагання, марафони та свята, туристична естафета, МОІ, День здоров’я, День туриста, гра “Робінзонада”;

ü дозвіллєві  - аукціон ігор та розваг, академія веселих наук, бал (осінній, квітів), вечір казок (легенд, веселих запитань),  дискотека,  книга рекордів Гінеса (класу),  день фантазера,  клуб вихідного дня, конкурси, розваги, розважальні програми, конкурс гумористів  та ін;

ü  організаційні: гра «Лідер»,  день народження колективу, класні збори, колективне планування «Прогнозуємо наше завтра»,анкета-скарбничка «Думаю, мрію, пропоную»,  участь в шкільних лінійках, підготовка виховних годин, День самоврядування,  підготовчі етапи  всіх запланованих колективних справ.

Слайд 14.   

Всі колективні творчі справи  поділяють на:

* КТС – експромт;

* мала творча справа;

* велика творча справа.

Мала творча діяльність включає класні заходи, реалізація яких можлива на рівні міні-груп, ланок класу, а велика знаходить свій вияв у  класних або загальношкільних справах.

Прикладами КТС — експромту є:

ü колективні пісні (із додаванням до них ори­гінальних невимушених рухів);

ü ігри;

ü концертні номери;

ü  ігри із аудиторією;

ü бесіди на основі запитань-експромтів («Чо­му сьогодні поменшало сміття?», «Ти любиш манну кашу?» тощо).

Прикладів малих творчих справ може бути безліч, адже їх суть дуже проста: клас щоразу ділиться на кілька груп у 3—4—5 осіб. Кожній групі пропонується нескладне творче завдання і дається кілька хвилин на його виконання. Особливо цікаво, якщо перед кожним новим завданням формуються нові групи. Таким чином, протягом невеликого відрізку часу, доки проходить справа, кожна дитина має змогу поспілкуватися практично із усіма членами загону. Не обов"язково, щоб творчі завдання були складними: головне — створити невимушену атмосферу, пізнати один одного і свої власні здібності.

Орієнтовні завдання:

—     «оживити» картину видатного художника;

—     інсценізувати гумореску, казку;

—     підготувати пародію не естрадних зірок чи телепрограму;

—     вигадати рекламу непотрібних речей;

—     продемонструвати виступ у цирку дреси­рувальника і його тварин;

—     побудувати групову скульптуру на запро­поновану тему;

—     намалювати портрет один одного;

—     скласти коломийки на задану тему;

—     заримувати буріме;

—     показати зйомки кінофільму (роботу на кіностудії);

—     намалювати портрет загону;

—     спорудити «Родинне дерево» із паперу;

—     намалювати листівку «Світ моїх прав»;

—     створити карту закладу «Тут потрібна наша допомога»;

—     «зняти» відео-ролик «Сім"я майбутнього»;

—     скласти екологічний кросворд;

—     здійснити верстку плакату «Спасибі — чі»;

—     підготувати пам`ятку одноліткам «Як жити і не помилятися»;

—     розробити анкету «Вільний час дитини тре­тього тисячоліття»;

            Такого роду творчі завдання потребують обов`язкового підведення підсумків після завершення їх виконання: організація міні-концерту, виставки творчих робіт,  проведення анкетування, обмін пам`ятками і подарунками, складання колективних листів, послань та інше.

Велика творча справа готується певний час, це можуть бути свята, змагання, вечори, зустрічі, але готують їх самі діти, класний керівник  – надає  допомогу.

Слайд 15.    

Технологія підготовки і реалізації колективних творчих справ

1. Попередня робота педагогів. Цей етап охоплює визначення ролі КТС у житті колективу, формування виховної мети, обмірковування варіантів роботи й настановчої (стартової) бесіди, розгляд доцільності залучення шефів, однодумців. Тон розмови при цьому доброзичливий, товариський, зацікавлений. Думки не нав'язують, не диктують, розмова відбувається на рівних. Попередня анкета, опитувальник, стартові збори, «жива анкета», «чарівна скринька».

2. Колективне планування.

ü Що корисного зробимо разом?Для кого?Хто буде виконувати?З ким?Коли?Де?

ü Як?Що для цього потрібно?Які результати отримаємо? Як відмітимо кращих у роботі?

Його метою є колективне уточнення мети діяльності колективу, збір, аналіз та узагальнення інформації, визначення завдань, з огляду на їх корисність та посильність щодо виконання. Після цього з'ясовують, хто виконуватиме це завдання — весь колектив, окремий міні-колектив чи зведена бригада добровольців; хто керуватиме — рада колективу, спеціальна рада з представників міні-колективів чи командир зведеної бригади; де краще провести роботу; коли і як здійснити розподіл міні-колективів. Важливо, щоб на цьому етапі кожен висловив свою думку, обміркувавши пропозиції товаришів. Керівник резюмує усі пропозиції, формулює спільну думку.

Крім загального збору-старту, можливі конкурси на найкращу пропозицію щодо плану, найкращий проект справи, заповнення анкети пропозицій; «розвідка» справи; виготовлення газети — «блискавки» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; організація скарбнички (фонду, «банку», «поштової скриньки») ідей та пропозицій; заповнення журналу-естафети; дискусія, захист проектів плану тощо. Поділ на групи: за інтересами, з використанням емблем, символів, кольорових жетонів. «Мозковий штурм», загальна дискусія, «Дерево ідей», експертна рада, «Банк ідей».

3. Колективна підготовка роботи. Група, яка керує проведенням цієї колективної творчої справи, організує безпосереднє виконання плану її підготовки підгрупами спільно зі старшими друзями, дорослими, батьками, шефами.

4. Реалізація КТС. Передбачає виконання наміченого плану, враховуючи зміни у ньому. Вихователі як керівники та основні учасники творчої роботи створюють та підтримують хороший настрій, підбадьорюють і надають упевненості у власних силах. Кожна дитина має можливість проявити себе, утвердитися в колективі. Важливо, щоб ніхто не боявся невдач, панували доброзичлива атмосфера, загальний порив. Це сприятиме творчому зростанню дітей, їх умінню долати труднощі.

Поєднання групових (командних) та індивідуальних завдань, конкурсів. Система підведення підсумків (нагороди, дипломи, значки, медалі, вимпели, сувеніри).

5. Колективне підбиття підсумків КТС. Охоплює аналіз на рівні міні-колективів, де кожний висловлюється, що і завдяки чому вдалося зробити із запланованого, що варто використовувати надалі, перетворити в традицію, а від чого слід відмовитися. Узагальнені думки міні-колективів виносять на загальний збір, де формується колективна думка. Підбиття підсумків відбувається у формі збору-вогника, за допомогою анкети-оцінки із запитаннями: «Що більш за все сподобалось і чому?», «Чого вдалося навчитися?», «Чого і кого навчили самі?», «Що було добре», «Що наступного разу треба зробити, щоб було краще?». Збір спонукає до аналізу помилок, вироблення загальної думки, формування традицій. Колективний аналіз є обов’язковою складовою методики КТВ.

6. Найближчі справи КТС. Виконуються ті рішення, що були прийняті на зборах колективу вихованців за підсумками колективної творчої справи, розробляються нові справи чи зустрічі, вивчається новий матеріал, проводиться певна пошукова робота в конкретному напрямі тощо Після завершення справи вихователі пропонують учням взятися за нові.

Слайд 16.      

ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА

         В організації колективної творчої діяльності важливою є роль дорослих. Залежно від досвіду, віку, можливостей і взаємин з дітьми, класний керівник може бути консультантом, експертом, керівником одного з мікроколективів. Результат діяльності багато в чому залежить від його взаємин з класом і в класі між учнями. Педагог повинен із самого початку стати для дітей старшим другом, який цікавиться їх життям, бере в ньому участь і, навчаючи їх, вчиться сам. Надзвичайно важливо при цьому викликати інтерес до себе.

Для того, щоб ідеї технології колективного виховання впроваджувати в діяльність якого-небудь колективу, в першу чергу необхідно знайти в цьому колективі особу особливого типу, лідера, що може захопити і повести за собою дітей. Цю роль повинен виконати – класний керівник.

ü високий рівень творчого потенціалу;

ü широкий світогляд;

ü глибокі знання з психології дитини;

ü вміннями у сфері організаторської та комунікативної діяльності;

ü дружня прихильність та захопленость спільною творчою діяльністю;

ü бути прикладом для учнів у дотриманні законів— заповідей класного колективу.

         Учні повинні відчути, побачити спорідненість діяльності класного керівника й учнів, зрозуміти, що для педагога колективна організація творчої діяльності є не тільки технологією виховання, а й особистою життєвою позицією.

Слайд 17.      

Умови успішного використання методики КТД  (КТВ)

Умова 1. Розвиток творчої співдружності між педагогами та учнями.

Умова 2.  Розвиток творчої співдружності між старшими та молодшими   школярами.

Умова 3. Розвиток творчої співдружності між самими педагоами.

Калейдоскоп творчих справ

Виховання національної самосвідомості, патріотизму,

громадянськості учнів, морально-правової культури

·   Цикл заходів до річниці визволення України від фашистських загарбників: тиждень пам'яті «В ім'я твого й мого життя», конкурс малюнків, «Світла пам'ять героям!», зустріч з ветеранами «Вони захищали Вітчизну», подорож «Лісовими стежками війни», конкурс читців «Муза в солдатській шинелі».

·   Конкурс української   пісні (інсценування пісень) «Пісня - душа народу», свято «Біографія пісні»

·   Конкурс малюнків «Конвенція про права дитини: дитячій погляд».

·   Ігрова програма «Козацькі розваги».

·   Свято «Козацькому роду - нема переводу».

·   Пісенне коло «Сплітаймо український вінок».

·   Усний журнал «Моя земля - Україна рідна», «Славні імена».

·   Аукціон народної мудрості.

·   Конкурс творів «Що є для мене Батьківщина».

·   Естафета національних ігор.

·   Захист проектів «Моє майбутнє».

·   Конкурс «Страви європейської кухні».

·   Круглий стіл «Чому Україна зробила європейський вибір?».

·   Дискусія «Ми - громадяни Європи».

·   Бесіди «Україна - це Європейська країна», «Ми живемо в Європі», «Правова культура людини».

·   Форум юних громадян «Діти - за Європейський вибір України».

·   Відкрита трибуна «Прошу слова» - «Права дитини в Україні».

·   «Громадянські ініціативи покоління Мілленіуму». Захист соціальних ініціатив учнів: що треба зробити, аби покращити становище дітей в Україні?

·   Захист фантастичних проектів «Країна, в якій я хотів би жити».

·   Моральний екзамен «Щасливий квиток моєї долі (розв'язання моральних завдань)».

·   Презентація «Мій професійний вибір».

·   Конференція «Моя місія в світі».

·   Дискусія «Свобода і відповідальність», «Професіонал: Хто він?»

Охорона та зміцнення здоров'я

·   Веселі старти.

·   Військово-спортивна гра «Знайди прапор».

·   Карнавал Здоров'я.

·   Обговорення: «Духовний світ людини. Його вплив на здоров'я».

·   Спортивне свято «Будьмо здорові».

·   Вправи щодо профілактики шкідливих звичок.

·   Змагання «Три С» (сміливі, сильні, спритні).

·   Малі олімпійські ігри.

·   Молодецькі ігри.

·   Фестиваль пригод «Ажіотаж».

Трудова діяльність

·   Операція «Турбота».

·   Майстерня творчих виробів.

·   Конкурс «Ми сьогодні перевіряємо, що ми вміємо і що знаємо».

·   Трудовий десант «Боротьба з королем Сміття».

Художньо-естетична і творча діяльність

·   Вернісаж творчих робіт учнів.

·   Свято «Діалог культур».

·   Сюїта народних ігор.

·   Поетичний турнір.

·   Конкурс знавців музики.

·   Театралізовані шоу-композиції.

·   Школа етикету.

·   Вечір жартів.

·   Карнавал масок.

·   Аукціон ігор і забав.

·   День казок.

·   Ігродискотека,

·   Подіум-арт,

·   Програма творчої майстерності «Досягненн- Я!»

·   Конкурс діджеїв.

·   Мега-данс «Супердискотека».

Екологічне виховання

·   Вікторина «Що ти знаєш про природу рідного краю?»

·   Операція «Допоможи зеленому другу».

·   Екологічно-біологічна експедиція.

·   Екологічний аукціон.

·   Екологічна вікторина «Пори року».

·   Гра «Лісові робінзони».

·   Екологічна гра «Пошук скарбів».

·   Музейна виставка «лісових див».

Туристично-краєзнавча діяльність

·   День туриста.

·   Комбінована спортивно-туристична естафета.

·   Гра «Робінзонада».

·   Туристичні змагання «Готовий до походу», «Смуга перешкод».

Інтелектуально-пізнавальна діяльність

·   Подорож до Читай-міста.

·   Сюжетно-рольова гра «Всезнайка».

·   Цікаві повідомлення «У четвер з наукою».

·   Усний журнал «Таємниці навколо нас».

·   Тематичний брейн-ринг.

·   Конкурс «Суперпам'яті» фантазерів.

Розважально-розвивальна діяльність

·   Театр пантоміми.

·   Гумористичні мініатюри «Один день із життя класу».

·   «Подорож до країни іграшок» - розповідь про іграшки різних країн.

·   «Поетичний крос» - хто придумає більше рим.

·   «Павільйон паперопластики» - мистецтво творити різні вироби з паперу.

·   «Музей незвичайного живопису» - виставка картин, виконаних незвичайною технікою: кольоровий пластилін на склі, пелюстки квітів на картині тощо.

·   «Фабрики прислів'їв» - робота в бригадах. Дається алгоритм, наприклад «Десь... там», «якби..., то...», «без... немає» тощо.

·   «Флоропортретна галерея» - створення портретів друзів, автопортретів, казкових героїв з рослинних матеріалів тощо.

·   «Урок мудрості» - пізнання навколишнього світу: як зробити, щоб квіти у вазі зберігалися довгий час, якщо тісні черевики, як вивести пляму з одягу, як довше зберігати хліб та інше.

·   «Школа шифрувальників». Дається зашифрований текст і декілька варіантів "ключів". Яка команда розшифрує першою. Варіанти "ключів" різні: текст читається справа наліво, тільки парні літери й перша літера спочатку, потім - перша з кінця і т. ін.

·   Ярмарок корисних порад - гравець-покупець каже: «я хотів би купити пораду...» Продавці, об'єднавшись у групи, пропонують свої поради. Перемагає той продавець, який заробить більше грошей, а поради покупцеві потрібні різні. Наприклад, як без сірників запалити вогонь? Як без циркуля накреслити коло? Як не проспати

·   без будильника?

·   «Зал відроджених цінностей». Виставка виробів з побутових і промислових відходів.

·   «Пункт термінової допомоги» - обмін досвідом, як лікувати різні недуги. Наприклад, як вилікувати нежить, що допоможе від зубного болю, як витягти скалку, як допомогти при опіках.

"Портфель педагога" (глосарій колективних творчих справ) Атака — операція, яка має за мету швидке виправлення тих помічених у навколишньому житті недоліків, які можна усунути силою свого колективу та його друзів. Такі атаки здійснюються в короткий термін, протягом однієї або декількох годин. Вечір веселих, завдань — декілька пізнавальних ігор.-оглядів, які переходять одна в одну і становлять своєрідну ігрову сюїту. Учасники цієї сюїти, об"єднані в невеликі команди (не більше 10—15 осіб у кожній), виконують творчі завдання і по черзі виступають зі своїми рішеннями-експромтами. До сюїти можуть входити гра в оркестр, естафета веселих завдань, пісенне коло. Вечір-подорож — пізнавальний огляд, учасники діляться один з одним своїми знаннями, враженнями, припущеннями щодо навколишнього життя. Прикметною особливістю такої зустрічі є використання прийому рольової гри в подорож, що дає змогу обмінюватися досвідом, колективно відкривати світ у жвавій, захоплюючій формі, розвивати допитливість, винахідливість, творчу уяву, товариську взаємодопомогу. Вечір розгаданих і нерозкритих таємниць — захоплююча гра, що дозволяє у жвавій, невимушеній формі обмінюватися знаннями, думками, здогадками: вона навчає ставити питання, доводити і спростовувати, вести колективний пошук істини, спираючись на відомості, отримані з найрізноманітніших джерел — підручників, книжок, журналів, газет, кіно, радіо, телебачення. Естафета улюблених занять — справа-огляд, під час якої кожний з членів колективу по черзі знайомить інших зі своїм улюбленим заняттям, розповідає про те, як він ним займається, про свої пошуки, удачі та невдачі, про свої плани, показує, чого він досяг, відповідає на запитання, дає поради. Захист фантастичних проектів — пізнавальна справа-огляд, під час якої кожна група учасників демонструє підготовлений нею проект, де втілено уявлення авторів про одну зі сторін життя в майбутньому і дано відповіді на запитання інших учасників, і намагається якомога переконливіше обгрунтувати свої пропозиції. Збори-диспут — пізнавальна творча справа, мета якої — поставити перед учасниками життєво важливе, складне, справді спірне питання (або декілька таких питань, об"єднаних однією темою), виявити і зіставити різні думки, захоплюючи всіх колективним пошуком найкращого рішення. Місто веселих майстрів — масова рольова гра, що задовольняє і розвиває інтерес школярів до діяльності людей різноманітних професій і залучає до романтики колективного творчого життя.

Пісенне коло — масова гра-огляд, учасники якої діляться на декілька команд, почергово (по колу) виконують пісні на обрану тему.

Прес-конференція — пізнавальна творча справа-огляд, що організується у формі рольової гри-бесіди членів певної делегації з, представниками мас-медіа.

Рейд — операція-похід, яка здійснюється силами добровольців (дітей і дорослих). Триває декілька днів, а інколи і довше (2—3 тижні), наприклад під час літніх канікул.

Сюрприз — колективна трудова справа-операція: творчий подарунок, підготовлений дітьми та їх старшими друзями на радість іншим.

Турнір-вікторина — пізнавальна справа огляд, в якій беруть участь декілька команд, і кожна команда колективно готує запитання і відповіді за обраною темою або за декількома темами.

Турнір знавців — пізнавальна справа-огляд, проводиться декількома колективами, кожний з яких по черзі організує творче змагання (свій тур) між іншими учасниками. Турнір знавців можна проводити в класі або між класними колективами, а також між зведеними командами старших і молодших.